Озимі рослини висаджують, на відміну від ярих, не навесні – для дозрівання в літні місяці та отримання врожаю восени, а під зиму. Такі культури навесні продовжують свій розвиток і дають урожай раніше ярих.
Як виростити хороший урожай озимих?
Щоб домогтися гарних результатів, необхідне дотримання безлічі вимог. Це і оптимальні терміни висіву, і забезпечення агрометеорологічних умов, та інші моменти.
Дуже важливо сіяти озимі вчасно. Занадто пізно посіяне насіння не встигає загартуватися і зміцніти, створити потужну кореневу систему і накопичити необхідну кількість життєво важливих вуглеводнів. Без цього озимі рослини не встигнуть добре розкущитися, будуть ослабленими і недорозвиненими і можуть просто не пережити зиму.
Висівати озимі потрібно після ярих попередників (зазвичай це соняшник), а з термінами його прибирання також виникають проблеми, адже після цього ґрунт потрібно приготувати до посадки.
Ще одна причина, за якою слабкі озимі сходи не встигають відновитися під час весняної вегетації і дати хороший урожай, – це нестача вологи. У більш пізні терміни посіву ґрунт стає сухим, а волога, яку давали осінні дощі, йде.
Також скорочується тривалість дня, зменшується кількість сонячних днів, знижується температура. Якщо пропустити період, коли в ґрунті є достатня кількість вологи, то доведеться або сіяти у суху землю, або чекати початку періоду дощів.
Можна виділити такі сприятливі умови для процесу висаджування озимих протягом періоду «посів-сходи»:
- запас продуктивної вологи у верхньому шарі ґрунту – 23-48 мм;
- середня температура повітря 14-21 °С;
- тривалість цього періоду не більше 5-8 днів;
- достатня освітленість;
- наявність оптимальної кількості опадів.
Загартування і вегетація озимих
Дуже важливим елементом вирощування озимих і появи ранніх сходів є загартування рослин. Зазвичай воно проходить у два етапи. Тривалість першого становить приблизно два тижні. Найкраща температура для нього – + 8-10 °С вдень і до нуля у нічний час. При дотриманні всіх умов рослина може витримати зимову температуру до –12 °С
Під час другої стадії температура знижується від нуля до -5 °С. У цей час дуже важлива наявність інтенсивного денного освітлення, оскільки відбувається підвищення концентрації клітинного соку. Він накопичується у вузлах кущіння, а також у листяних піхвах. Вода відступає з цитоплазми клітин і концентрується у міжклітинному просторі.
Якщо все терміни і параметри благополучно дотримані, рослини зможуть витримати зимові заморозки до –20 °С.
Навесні починається період вегетації рослин. У цей час недорозвинені і слабкі паростки, які не встигають сформувати досить потужну кореневу систему і запустити процес продукування стеблів можуть просто загинути. У кращому випадку вони дадуть слабенькі, нежиттєздатні сходи, нездатні зрости у повноцінні рослини, що дають урожай.
У цей час вкрай необхідно здійснити підживлення рослин. Особливо важливі для них такі мікроелементи, як азот і фосфор. Тут необхідно врахувати такий фактор: при настанні тепла листя починає формуватися і рости раніше, ніж коріння, які знаходяться у не відталому ґрунті.
Виходячи з цього факту, добрива в цей період слід вносити не у ґрунт, а у вигляді позакореневого підживлення. Тоді коренева система отримає необхідні добрива опосередковано, через листя, і це буде ефективніше, ніж безпосередня підгодівля кореневої системи.