У епоху масового застосування пестицидів якість зібраного на полях врожаю повинна підтверджуватися досвідченим шляхом. Пшениця, як і інші види зерна, поступає на ринок лише після проведення випробувань і підтвердження її безпеки для живих організмів. Окрім екологічності, оцінюються й інші характеристики на зразок рівня клейковини, вологості або наявності смітних домішок.

Актуальність лабораторного аналізу пшениці

Хімічні трансформації грунту в результаті систематичного застосування міндобрив, інсектицидів і фунгіцидів, негативно позначаються на зберіганні, транспортуванні й кінцевому споживанні пшениці. 

Вимоги до пшеничних зерен чітко сформульовані в нормативних актах, наприклад, ДЕСТ (ДСТУ) 3768:2010. Серед основних видів досліджень виділяють:

  • визначення наявності протеїну (кількісний і якісний аналіз);
  • визначення рівня клейковини (актуально для власників кондитерських і пекарень, адже при низьких показниках виготовлене борошно не підійде для випічки хліба: на кірці точно утворюються надриви);
  • перевірку зерна на вологість;
  • аналіз швидкості падіння зерен (при низьких показниках, отримане з такого борошна тісто розтікатиметься, а при високих значеннях опиниться надмірно в'язким і забитим). 

Тільки враховуючи ці основні показники випробувань, виробники зможуть добитися максимального попиту на свою продукцію: пшениці або отриманого з неї борошна, готових виробів. Завдяки сучасному оснащенню лабораторій навіть розширене дослідження не займе більше півгодини. 

Особливості проведення точного аналізу пшениці

Сертифікація продукції зернопереробних комплексів можлива лише після проведення точного аналізу пшеничних зерен. Процедура складається з декількох основних етапів:

  1. Пробного відбору матеріалу (виконується вручну або за допомогою машин, після чого вже в лабораторії визначають середню двох кілограмову пробу). Діяльність націлена на виявлення сторонніх часток, для чого застосовується ситовий набір (дозволяє затримувати фракції, діаметром 1,2-2 мм). Частки, що залишилися на фільтрі, належать до мінеральних домішок, які безпосередньо роблять вплив на класність пшениці. На цьому ж етапі оцінюється обсяг зерен, заражених клопами й іншими комахами-шкідниками.
  2. Органолептичної оцінки зерна (аналізується колір, загальний зовнішній вигляд і запах).
  3. Післяжнивного очищення культури (найзручніше використати спеціальні зерноочисні комплекси). 
  4. Визначення зернової натури (розраховується в г/л і включає обчислення параметрів вологості й кількості білку).
  5. Перевірка швидкості падіння зерен культури та змісту в ній клейковини (відбирається не менше 500 г зерна). 

При аналізі стану відібраних зразків зерна з урахуванням вимог ДЕСТ (ДСТУ) 3768:2010, можливі наступні ціни (з урахуванням ПДВ):

  • вологість — 220;
  • натура — 100;
  • МЧ/сирого білку в перекладі на сухий продукт — 410;
  • якісна і кількісна клейковина (ІДК) — 335,50 і 220 відповідно;
  • домішки(наприклад, мінеральні добавки, шлак руди, пошкоджені та фузаріозні зерна, биті й пророщені екземпляри) — 227;
  • енергія проростання — 299,00;
  • схожість — 260;
  • наявність небезпечних хімічних добавок (арсен, ртуть, мідь, цинк, свинець), мікотоксинів (афлатоксин, зеараленон, Т2-токсин, дезоксиніваленол, охратоксин А), пестицидних часток (метафос, гептахлор) — 1734;
  • питома активність цезію 137 і стронцію 90 — 420;
  • якісний і кількісний показники ГМО — 860 і 310 відповідно.

Багато лабораторій обладнані новітніми механізмами й інструментами, які дозволяють отримати максимально достовірний результат досліджень. Основний набір якісних маркерів включає колір, аромат, смак відібраних екземплярів, їх вологість, пошкодженість комахами та присутність смітних часток. Проте основними критеріями залишаються вимоги до нешкідливості досліджуваного зразка, тобто його перевірка на присутність мікотоксинів, пестицидів і інших токсичних компонентів. 

Різні лабораторії успішно співпрацюють з великими агрохолдингами й намагаються притягнути приватних осіб, пропонуючи їм скористатися своїми послугами та перевірити пшеничні зерна на клейковину, протеїн, безпеку використання і безліч додаткових характеристик. Це може бути як разове дослідження, так і довгострокова співпраця. У результаті фахівці завжди видають офіційний висновок про клас і складі зразка, що вивчається.

Залежно від наявних інструментів і використовуваних лаборантами методів роботи, сам процес може мати відмінності, але етапність діагностики завжди однакова. Завершальним етапом завжди буде сертифікація зерна або відмова в оформленні потрібних для його подальшої реалізації паперів.